Вперше читаючи «Півника», я уявляла перед собою увесь процес перетворення курчатка у півника та козака. Створення образів дійових осіб було цікавим та захопливим завданням. Наприклад, візерунок, яким я наділила чорне курчатко, виростає разом із ним, а потім з'являється на кунтуші у козака. Одяг на жінках я прикрасила вишивкою місця сили та наснаги, мого рідного краю – Чернігівщини.

Під час роботи над «Півником» я з сім'єю жила у родичів на Закарпатті. Створення ілюстрацій супроводжувалось побутовими клопотами та піклуванням про доньку. Це незабутній процес, лишилося багато різноманітних спогадів.

Для мене важливо створювати щось нове та прекрасне на противагу жорстокості та руйнуванню, які прийшли у наше життя. Хочу подякувати Зоряні Живці за те, що подарувала світу повну надії казку. Також дякую редакторці видавництва Наталці Малетич за те, що вона побачила в мені ілюстратора, який може втілити в життя цю історію. а команді Старого Лева за реалізацію таких важливих у нас час проєктів.