Серпень. Місяць, коли вперто намагаєшся зупинити час. Мені знову 15. Скоро відлетять лелеки, як і літні друзі по своїх містах. Вечоріє. Запах паленого бур'яну. Я глибоко вдихаю це повітря, щоб закарбувати в пам'яті останні дні безтурботності. Насолода. Озираюсь навколо. Бачу як все дихає життям. Корови ідуть з паші позбуватися молока. Поля рясніють врожаєм. Люд снує у дворах, готуючи худобу до ночі. Завтра о шостій підйом на картоплю, хоча я можливо тільки під ранок повернуся. Але мене це не турбує, мені це навіть подобається. Хочу все встигнути. Приємна втома від праці на землі дає змогу по заслузі оцінити відпочинок. Холодок. В руках скибка солодкого кавуна, а навколо душевні сімейні бесіди. Такий він для мене, кінець літа. Я знову маленька. 

Фото, де мені десь 15 років. Я в Дроздівці і в мене бордове волосся.